Осінь увірвалася шаленими вітрами, проливними дощами, холодними днями, безсонними ночами. Жовтим листям, дивними думками ... 

Осінь - це особливий, непередаваний запах опалого листя, свіжого дощу, сірого неба, грибів, скошеної трави на полях.

 Такий свіжий і чистий. Приходить осінь і ти ніякак не можеш нею надихатися, увібрати в себе ...     

Осінь - це кава з корицею, кленове листя, різнокольорове, як частини дитячого малюнка, теплі, ніжні спогади і тонкий запах диму. 



Восени обов'язково закохуєшся-важко, всерйоз і на все життя - кожної осені. Закохуєшся в те, що було придумане, але так і не збулося.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні в синій тишині.

По садах пустинних їде гордовито

осінь жовтокоса на баскім коні.

В далечінь холодну без жалю за літом

синьоока осінь їде навмання.

В'яне все навколо, де пройдуть копита,

золоті копита чорного коня.

Облітають квіти, обриває вітер

пелюстки печальні й розкида кругом.

Скрізь якась покора в тишині розлита,

і берізка гола мерзне за вікном.