Сьогодні День пам’яті Героїв Крут

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. В кінці грудня 1917 уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. 

Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців-головорізів з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Подавалося це як «громадянська війна». Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року поблизу станції Крути, між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. 

З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.

 Далі https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2164717-29-sicna-pamatni-dati.html

 

22 січня-День Соборності (день Злуки)

Українська мрія - єдність, свобода і незалежність. Основа державності, якої споконвіку намагалися позбавити цю прекрасну частину земель всі її так звані сусіди прикриваючись «високими» інтересами, час від часу набувала цілком ясні обриси. Так сталося і на початку 1918-го. У цей січневий місяць у запалі революційних змін була створена Українська Народна Республіка, відома як УНР. Більш того на тих територіях, які входили до складу колись потужної Австро-Угорської імперії, була утворена ЗУНР - Західноукраїнська Народна Республіка. Вже до кінця року, в грудні 1918-го у Фастові, з гарячим бажанням втілити українську мрію в реалії, лідерам цих двох держав вдалося підписати своєрідний поєднувальний договір. Цей договір увійшов в нашу сучасну історію як «Акт злуки» і 22-го січня 1919-го року він був публічно оприлюднений в Київській столиці на знаменитій Софійській площі.

Набираюча обертів машина кривавої диктатури, яка прийшла на зміну колишніх «консерваторів» поспішила зламати і ці сміливі починання вільного українського народу. Вже буквально через кілька місяців більшовики увійшли в Київ, Закарпаття окупувала Чехословаччина, а Східну Галичину - поляки. А далі ... 

   

Обов'язкових предметів в 10-11 класах 

стане значно менше

  Міністерство освіти і науки має намір суттєво скоротити кількість обов’язкових предметів інваріантної складової у старшій школі. Відповідна новація міститься у проекті Типового навчального плану для 10-11 класів. У разі їх ухвалення, запропоновані зміни стануть чинними у 2018 році. Зокрема, передбачається скорочення переліку обов’язкових предметів у старшій школі з 22-х до 9-ти.

 У відомстві наголошують, що це надасть можливість школам визначити свій профіль і поглиблено викладати обрані предмети.За словами заступника міністра освіти Павла Хобзея, учні старшої школи мають готуватись до вступу до вишу.

 «Час – це найважливіший ресурс. В 10-11 класі діти вже мають розуміти, який подальший шлях оберуть, та починати готуватися до вступу до вищого навчального закладу», – зазначає заступник міністра.Також однією з новацій, що як планується буде впроваджена з 2018 року, є створення інтегрованих профільних предметів. Зокрема, у разі ухвалення документа в український старшій школі з’являться інтегровані предмети «Література», «Історія», «Людина і суспільство» та «Математика».

 

Учнівські предметні олімпіади потребують змін

  Маючи 25-річний досвід у проведенні учнівських олімпіад, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, турнірів, інших інтелектуальних змагань, учитель обов’язково замислиться над їх доцільністю та особливостями. Своє бачення питань щодо проведення в Україні учнівських предметних олімпіад висловлює вчитель історії та правознавства Ужгородської класичної гімназії Федір Брецко. Далі http://osvita.ua/school/53762/

  МОН заборонило деякі види шкільної звітності

    Міністерство освіти і науки доручило департаментам освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій припинити практику звітування, яке не передбачено законодавством, загальноосвітніми навчальними закладами про проведення виховних, позаурочних та позашкільних заходів. Відповідна норма міститься у наказі відомства щодо результатів дослідження «Діти і папери, як досягти балансу в школі».

Також державні адміністрації мають припинити необхідність дублювання на паперовому носії документів, що складені в електронній формі з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Моніторинг виконання зазначених рішень та реагування на виявлені випадки порушень покладено на департамент загальної середньої та дошкільної освіти МОН.

Як відомо, проект EdCamp, який має на меті подолати бюрократичні процеси в українській школі, представив проміжний звіт за результатами опитування педагогів та шкільних адміністраторів, що здійснювався в рамках ініціативи «Діти і папери: як досягти балансу у школі?»Аналіз опитування свідчить про те, що вчителі та адміністратори шкіл витрачають на шкільну «паперову творчість» значну частину свого робочого часу, а на друк документів щороку витрачаються мільйони гривень.