Проблемна тема

Міжпредметні зв`язки на уроках української мови як засіб підвищення ефективності навчання

«Якщо людина не крокує в ногу зі своїми супутниками,

то це, можливо, тому, що їй вчуваються звуки іншого маршу»

Генрі Торо

Останнім часом в Україні можна почути думки про необхідність здійснення інтеграції низки навчальних предметів. Зокрема йдеться про об’єднання української літератури та зарубіжної літератури в єдиний предмет «Література» та об’єднання фізики, хімії, географії та біології – у предмет «Природничі науки» («Природознавство» у 1-6 класах, та у 10-12 класах неприродничих профілей) за аналогією із загальноприйнятим у світі навчальним курсом «Science». У 7-9 класах передбачається інтеграція змісту освіти, без об’єднання предметів.

На жаль, у вітчизняній педагогіці поняття міждисциплінарної інтеграції та механізми її реалізації досі не стали предметом цілісного дослідження. Дискусії і обговорення цього важливого питання постійно ведуться в наш час.

З огляду на існування потужного предметно-методичного лобі в шкільній освіті України, Міністерству освіти і науки, Національній академії педагогічних наук України потрібно розробити та реалізувати програму ґрунтовної та широкої роз’яснювальної роботи з питань інтеграції навчальних предметів серед усіх учасників навчально-виховного процесу: вчителів, учнів та батьків.

Використання сучасним вчителем міжпредметних зв`язків на своїх уроках є початковим кроком до майбутньої інтеграції шкільних предметів. Можливо, в майбутньому буде створено інтегрований курс «Література», де вивчатиметься українська література і зарубіжна і читати цей курс буде вчитель української літератури або зарубіжної. Або відбудеться інтеграція предметів «українська мова» і «література». Також можна почути про задум об’єднати викладання української мови, української літератури та зарубіжної літератури в один інтегрований предмет під назвою «Словесність».

Сучасний вчитель української мови та літератури- це не просто педагог, який досконало володіє своїм предметом, а й всебічно розвинена особистість. На даному етапі сучасного життя мало знати і викладати свій предмет, треба бути добре обізнаним ще й інших предметів шкільного курсу. Бо сучасний учень часто цікавиться питаннями, які виходять за межі предмету, який викладає вчитель. І тому виникає потреба задовольнити запити школярів, давши максимум необхідної інформації для кращого розуміння матеріалу.

Аналіз шкільного курсу української мови свідчить про те, що в ньому закладені значні можливості для реалізації міжпредметних зв'язків. Кожний розділ шкільного курсу української мови містить певний міжпредметний матеріал, що сприяє поглибленому розумінню мовних явищ, розширенню світогляду учнів, формуванню в них умінь застосовувати суміжні знання з інших предметів.

Також цьому сприяють і підручники з української мови. Автори книг намагаються добирати навчальний матеріал таким чином, щоб учні не тільки вивчали мовні теми, а й отримували цікаві відомості з різних сфер діяльності людини та додаткові знання з інших шкільних предметів. Так, наприклад, якщо проаналізувати підручник для 5 класу («Українська мова» С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова, 2013), то можна відзначити використання авторами міжпредметного матеріалу, а саме відомостей з історії України, народознавства, української літератури, біології, художньої культури тощо. Завдання до таких вправ складається з двох частин: перша частина- це безпосередньо завдання з теми, яка зараз вивчається, а друга- це завдання або питання, які стосуються знань, відомостей, інформації з інших предметів.

Проаналізувавши підручник «Українська мова» для 8 класу (автор О.П.Глазова, 2016), не можна не помітити, що в ньому також подається багато міжпредметного матеріалу. Це твори, перекази, що містять опис пам`ятки культури та історії; конспект прочитаного та тематичні виписки з наукового стилю; відомості з музичного та образотворчого мистецтва. Крім того, що восьмикласники отримують знання з мови, вони ще й поповнюють знання з історії, географії, біології тощо.

В підручнику для 7 класу («Українська мова» О.П.Глазова, 2015) подається багато матеріалу з образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Учні-семикласники складають та переказують тексти з елементами опису процесів праці та елементами опису зовнішності людини. Звичайно ж тут подаються і малюнки, репродукції картин, фото, ілюстрації, що демонструють зазначений матеріал. Це сприяє кращому засвоєнню тем, а також доводить, що українська мова як шкільний предмет має широкі зв`язки з іншими предметами.

Готуючись до уроку, вчитель повинен звернути увагу на міжпредметний матеріал або відомості із суміжних предметів. Це дасть змогу краще продумати план та структуру уроку, щоб ввести до змісту матеріалу відомості, які допоможуть глибше розкрити тему або поглибити знання учнів.

Звернення до міжпредметного матеріалу інколи має спонтанний характер під час уроку, коли вчитель, пояснюючи мовну тему наводить цікаві приклади, проводить паралелі з іншими предметами або учні задають питання, цікавляться відомостями, що виходять за межі мовної теми. І тут вчителю необхідно проявити всі свої професійні якості, життєвий досвід, ерудицію, аби не виглядати в очах учнів не компетентним, не освіченим. Такі моменти уроку значно пожвавлюють його, роблять цікавішим, учні мають змогу переключитися на інший матеріал, висловити свої думки, навести приклади з власного життєвого досвіду.

Майже всі предмети шкільного курсу так чи інакше пов`язані з рідною мовою. Це стосується насамперед шкіл з українською мовою викладання. Вчитель пояснює матеріал українською мовою, а учні опановують тему, дають усні й письмові відповіді на поставлені питання, завдання, вправи. Таким чином діти не тільки вивчають предмет, а й вдосконалюють свої знання з рідної мови. А на уроках української мови в свою чергу, отримують інформацію з інших предметів. Все це сприяє формуванню всебічно розвиненого учня, підвищує його інтелектуальний рівень.

Проаналізувавши шкільний курс української мови, можна зробити висновок, що міжпредметним зв`язкам відведена чимала роль, бо вони забезпечують інтеграцію мови з іншими предметами, активно впливають на розвиток розумових і моральних якостей особистості, її свідомості й мислення, комунікативних умінь і навичок.

Можна виділити 3 напрями функціонування міжпредметних зв`язків:

1.       Зв`язок української мови з предметами суспільно-гуманітарного циклу (українська і зарубіжна література, російська мова, історія, народознавство).

2.       Зв`язок української мови з предметами природничо-математичного циклу (природознавство, математика, фізика, географія, біологія, хімія).

3.       Зв`язок української мови з предметами художньо-естетичного циклу (музичне та образотворче мистецтво, художня культура).

Які ж можливості сучасного уроку української мови з використанням міжпредметних зв'язків?

-         Посилюється мотивація навчання;

-         протягом уроку учні отримують більше різної пізнавальної інформації;

-       вчитель може глибше і цікавіше розкрити тему, наводячи приклади, що стосуються різних сфер діяльності;

-       уточнюється, оновлюється раніше вивчений матеріал з інших предметів;

-       створюються ситуації, які змушують учнів аналізувати, співставляти, думати, шукати додаткову інформацію;

-       в очах школярів зростає авторитет вчителя, який вправно володіє знаннями не тільки зі свого предмету, а й з інших.

Реалізація міжпредметних зв`язків відбувається через:

·        стандартні уроки;

·        нестандартні уроки (інтегровані, бінарні, уроки-подорожі);

·        позакласну роботу;

·        роботу з обдарованими учнями;

·        гуртки;

·        квести.

Види робіт при яких встановлюються міжпредметні зв`язки:

-                     бесіда;

-                     розповідь;

-                     вправи лексичного, етимологічного та стилістичного характеру;

-                     завдання з розвитку мовлення;

-                     доповіді на теми мовознавчого, історико-літературного та громадсько-політичного характеру.

Ефективність від використання міжпредметного матеріалу буде позитивною і корисною в тому випадку, якщо зв'язки встановлюватимуться на всіх етапах уроку: набуття знань (сприймання нового матеріалу, закріплення, повторення, збагачення знань і вироблення вмінь користуватися ними практично); оволодіння шляхами пізнання (спостереження, індукція, дедукція тощо), мислительними операціями (порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація) та словесним оформленням їх результатів (судження, умововиводи, поняття тощо); формування вмінь набувати знання; освоєння учнями вмінь практично застосовувати свої знання; використання на уроках засобів наочності.

Звичайно, це не означає, що міжпредметні контакти мають бути обов'язково на кожному уроці і на всіх його етапах. Тут дуже важливо дотримуватись міри й не перевантажувати урок другорядним матеріалом. Під час вивчення кожної теми не потрібно встановлювати абсолютно всі можливі зв'язки, а лише найнеобхідніші і ті, які сприяють глибшому розкриттю теми.

Добре володіння міжпредметним матеріалом несе користь і для учнів, і для вчителя. Учні отримують більше корисної і часом нової для себе інформації (особливо 5-6 класи), а вчитель підвищує свою професійну майстерність, показує себе компетентним і обізнаним. Так, наприклад, в 5 класі під час вивчення теми «Другорядні члени речення» для аналізу було подано уривок з повісті Володимира Малика «Черлені щити», де розповідалося про пригоду на полюванні князя Ігоря. В процесі роботи над текстом учні зацікавилися незвичайною пригодою князя і виявили бажання прочитати цей пригодницький історичний твір повністю. Як результат, через деякий час кілька п`ятикласників прочитали його і розповіли іншим учням зміст повісті.

У 7 класі під час уроку розвитку мовлення (опис процесу праці) учні працювали над текстом про виготовлення писанок. Під час виконання завдань до тексту вправи безпосередньо пов`язаних з мовним матеріалом, учні виявили цікавість до народних звичаїв, історії української культури. Майже кожен почав розповідати про цікаві традиції своєї родини на Великдень та про розмальовку крашанок. Урок пройшов жваво і цікаво, таким чином діти не тільки ознайомилися з традиційним виготовленням писанок, а й удосконалили свої знання з історії українських ремесел.

2 грудня 2016 року в 7-В класі відбувся відкритий урок на тему «Дієприкметник як особлива форма дієслова». Крім того, що учні вивчали нову тему про дієприкметник, вони паралельно з цим виконували завдання: перша група учнів плела український вінок та розповідала про значення квіток в ньому, а друга- складали карту людських емоцій. Таким чином на уроці було реалізовано міжпредметні зв`язки між українською мовою і народознавством з одного боку та українською мовою та психологією з іншого.

Учням дуже сподобався такий нестандартний підхід до вивчення теми і тому вони виявили бажання провести подібний урок чи захід, пов`язаний з вивченням народних традицій, а саме з приготуванням традиційних українських страв.

У березні 2016 року в рамках Шевченківського тижня для учнів 6-7 класів було проведено веб-квест «Мовна мозаїка». Такий вид роботи вони зустріли вперше і це не могло залишити їх байдужими. В процесі виконання завдань квесту з української мови, діти також знайомилися з мозаїкою як видом декоративно-прикладного мистецтва. Ці відомості для них виявилися маловідомими. Отже, було вбито, як то кажуть, двох зайців: учні виконували завдання з мови, а також отримали нові знання, розширили свій кругозір. Школярі висловили бажання брати участь в нових квестах. На наступний Шевченківський тиждень 2017 року для них підготовано новий веб-квест «Країна Фразеологія», в якому, крім мовних завдань, будуть завдання з географії, історії, біології тощо.

В роботі з обдарованими учнями міжпредметні зв`язки теж є ефективними, бо здібна та обдарована дитина має широкий кругозір, цікавиться багатьма предметами, ерудована. Вчителю треба лише правильно скерувати такого учня або ученицю, аби він (вона) могли проявити свої здібності в повній мірі. Так, в березні 2016 року учениця 7-В класу Єфіменко Наталія брала участь в обласному конкурсі дитячої поезії і прози «Я-за єдину Україну» і посіла 1 місце. Робота, яку вона виконала, називалася «Від козаків до кіборгів». Ії робота була пов`язана з історією України та процесами, які відбувалися в суспільстві впродовж багатьох століть. А в жовтні-листопаді 2016 ця ж учениця взяла участь в обласному літературно-дослідницькому конкурсі «Патріотизм у долі Запоріжжя». Ії дослідницька робота була присвячена зародженню волонтерського руху на Запоріжжі в 2014-2015 році. В фіналі конкурсу дівчина також представила презентацію до роботи, в якій також показала, як в Балабинському НВК «Престиж» відбуваються різні патріотичні заходи. Таким чином обидві її дослідницькі роботи були тісно пов`язані з історією України та історією рідного краю.

Використання міжпредметних зв язків на практиці викликає необхідність вирішення ряду питань: як організувати пізнавальну діяльність учнів, щоб вони мали бажання і вміли встановлювати зв’язки між різними навчальними предметами; як викликати їх пізнавальний інтерес до науки; яким чином об’єднати зусилля вчителів різних предметів для досягнення виховного ефекту навчання та ін.